femgoddess

(с)女神之泪, https://hi.huitu.com/3125722/

Свято Середини осені або Джонцьов* (中秋节, zhōngqiūjié) — одне з найголовніших у Китаї. За важливістю воно поступається лише Новому року. Це свято відзначається на п'ятнадцятий день восьмого місяця за традиційним китайським календарем, коли Місяць на небі видається особливо великим та яскравим. У 2024 році ця дата випадає на 17 вересня, у 2025 році — на 6 жовтня.

У період династії Тан це було свято вчених і поетів, які в ніч повні влаштовували вечірки й складали вірші про Місяць. Пізніше відзначати його стали всі, від імператорів до жебраків, незалежно від соціального статусу та рівня освіти. Милуватися місяцем і пити вино в ніч середини осені вважалося настільки важливим, що багатії часто будували для цього спеціальні павільйони (окремо для чоловіків і жінок, як того вимагали норми конфуціанської моралі), а деякі честолюбці навіть закладали свій одяг, щоб влаштувати частування для гостей. Всю ніч працювали таверни та ринки, на вулицях лунали музика й співи, ніхто не лягав спати, а діти могли досхочу гратися при світлі місяця, поки дорослі бенкетували.

Легенда, що лежить в основі свята, розповідає, що в давнину існувало не одне, а цілих десять сонць. Вони були триногими золотими воронами (三足乌, sānzúwū, або 陽烏, yángwū) і жили на дереві Фусан (шовковиці), що росте на далекому сході. Щодня одне з сонць виїздило на небо в драконовій колісниці, якою правила їхня мати богиня Сіхе. Але одного разу сталося так, що на небі одночасно з'явилися всі десять сонць. Їхнє полум’я мало не винищило все живе на землі.

Щоб врятувати людство, Нефритовий імператор подарував мисливцеві на ім'я Хов Ї (后羿), що був неперевершеним стрільцем, чарівний червоний лук і стріли з білим оперенням. Хов Ї почав стріляти у сонця й влучив у дев'ять з десяти. Золоті ворони загинули, а їхнє пір’я посипалося вниз. Так у небі лишилося тільки одне сонце, яке більше не загрожувало існуванню цивілізації.

Згодом, здійснивши ще багато подвигів для порятунку землі від чудовиськ, Хов Ї вирушив до богині заходу Сіванму і отримав від неї дві порції еліксира безсмертя — для себе і своєї дружини на ім’я Чан’е (嫦娥). Та одного разу, коли мисливця не було вдома, туди увірвався його учень і намагався вкрасти чарівні пігулки. Щоб не дати йому це зробити, Чан’е сама проковтнула їх і злетіла на Місяць.

За іншою версією, Хов Ї, отримавши абсолютну владу, став жорстоким тираном. Після того, як він дістав еліксир безсмертя, стало зрозуміло, що його влада триватиме вічно. Чан’е, яка бажала врятувати свій народ від вічних страждань, сама випила еліксир і злетіла на небо. У нагороду за її самопожертву люди щороку відзначають тепер день Середини осені.

Бронзове дзеркало епохи Тан із зображенням Чан'е та Нефритового кролика (с) Wikipedia

На Місяці, окрім Чан'е, живе Нефритовий кролик, він же Яшмовий заєць (玉兔, Юту). Він сидить у затінку османтуса (духмяноцвіта) і товче у ступі порошок безсмертя. Є різні версії того, звідки він взявся.

За однією, Нефритовий імператор не довіряв людям і вирішив доручити виготовлення порошку безсмертя тваринам. Він прикинувся змученим старцем і всім зустрічним звірам скаржився на голод. Лише кролик пожалів його і сам кинувся у вогонь, аби підсмажитися та нагодувати голодного. За цю самопожертву Нефритовий імператор забрав його до свого небесного палацу.

За іншою версією, кролик насправді був богинею. Пожалівши Чан'е, яка страждала від самотності на Місяці, богиня послала до неї свою доньку-кролицю як подругу.

За третьою версією, Хов Ї, дізнавшися про зникнення дружини, наклав на себе руки і також піднявся на Місяць. Відтоді він живе там в образі Нефритового кролика і товче в ступі порошок безсмертя.

Там же живе чоловік на ім'я Ву Ґан, який, за легендою, колись вирішив стати даосом. Він знайшов собі наставника, та виявився дуже ледачим учнем. Коли вчитель навчав його цілительству, Ву Ґан закинув уроки через три дні. Мистецтво гри в китайські шахи зацікавило його на два дні, а коли вчитель перейшов до того, як досягти безсмертя, Ву Ґана вистачило лише на день.

Дізнавшись про це, Нефритовий імператор розгнівався (хоча здавалося б, яке його діло) і наказав Ву Ґанові, якщо той хоче досягти своєї мети, зрубати дерево духмяноцвіта на Місяці. Ву Ґан спочатку зрадів, бо подумв, що це набагато простіше, ніж медитувати щодня. Однак дерево виявилося заввишки 500 джанів (1665 м), а кожна зарубка на ньому миттєво заростала. Тому Ву Ґан гарує донині. У китайській мові є вираз «Ву Ґан рубає дерево» (吴刚伐木), який відповідає нашій ідіомі «сізіфова праця» і означає важку і безглузду роботу.

Image by Merson Su from Pixabay

У давнину напередодні свята Середини осені на родинний вівтар ставили чай, фрукти і мірку, наповнену рисом, в який встромлювали ароматичні палички. Вівтар і святковий стіл накривали під відкритим небом у саду, щоб повний місяць відбивався у чашках з чаєм. Ритуали виконували самі лише жінки, відповідно до приказки: «Чоловіки не вклоняються Місяцю, а жінки — вогнищу». У деяких провінціях встановлювали мініатюрну глиняну пагоду, куди клали горіхи та солодощі, а також паперові гроші для Місяця, які спалювали ввечері п'ятнадцятого дня. Те, що кладеться на вівтар, потім куштували всі члени сім'ї за принципом «Віру приймають боги, а підношення їдять люди». В наші часи звичай ставити вівтар на свято Середини осені зберігся переважно в сільскій місцевості, особливо на півдні Китаю.

До наших часів із ритуалів жертвоприношень Місяцю залишилися звичаї запалювати пахощі та пекти місячні пряники-юебіни (月饼, yuèbǐng). Зазвичай юебіни пласкі і мають зверху витиснений візерунок. Традиційні начинки бувають солодкі (червона бобова паста, насіння лотоса, ююба, паста з цукрованих фініків унабі, п’ять видів горіхів — мигдаль, гарбузове насіння, кунжут, оливкові кісточки та волоський горіх) або несолодкі (свинина, качка, курка, гриби). Та навіть у солодкі начинки кладуть солоні яйця качки, які символізують повний Місяць. Їхні жовтки в розрізі дуже ефектно виглядають на фоні контрастного чорного чи червоного кольору начинки.

Різновиди класичних юебінів. (с) Школа китайської мови Nihao School, https://t.me/ys_chinese

Окрім традиційних смаків, в наші часи є багато нових: продаються юебіни з шоколадом, ананасами, манго, полуницями, кавою, вершковим сиром, тірамісу, навіть із картопляним пюре з беконом та з чорною чи червоною ікрою. Існують нежирні, низькокалорійні, веганські версії, а також морозиво, желе й навіть пельмені у вигляді місячних пряників. Детальніше про них можна почитати українською тут: https://www.wokshop.com.ua/article/kitayskie-lunnye-pryaniki-yuebin-2/

Юебіни — це не лише ласощі, а й засіб спілкування. Їх дарують друзям, родичам, колегам, покупцям та діловим партнерам. Вартість подарунка може сильно варіюватися і залежить не лише від начинки та вигляду пряника, але й від того, як витончено прикрашена коробка. Всі великі компанії та установи Китаю випускають до свята власні юебіни, намагаючись перевершити одна одну вигадливістю. Для тих, хто хоче пекти юебіни вдома, продаються спеціальні набори з формами. Але це непроста справа, і починати приготування треба за тиждень до свята, щоб пряники настоялися.

Подарункові набори юебінів з готелів Hilton Manila та The Peninsula Manila. © Tatler Asia

Свято Середини осені — сімейне, зазвичай його відзначають разом з родиною або друзями. Що більше цього вечора буде різноманітних страв на столі, то краще буде вестися родині наступного року. Традиційний набір включає, окрім юебінів, також свинину, тушковану качку, варену курку, рибу, крабів, «насолоду Будди» (веганська страва з овочів і тофу), різноманітні осінні фрукти, гарбуз, диню, коріння лотоса, горіхи й батат. Також прийнято цього дня пити вино з касії або османтуса (духмяноцвіта) і гуляти вночі під місяцем, щоб «позбавитися ста хвороб».

Важлива частина свята — запалювання ліхтарів, на яких написані вірші або добрі побажання. Іноді на них пишуть загадки, які гості повинні відгадувати (灯谜, dēngmí, дослівно «загадки на ліхтариках»). До XIX століття в деяких регіонах було прийнято пускати ліхтарики по річці, щоб «потішити річкових духів». В наші дні їх зазвичай запускають в небо. На півдні Китаю відбуваються вуличні процесії з виконаннями танку дракона або лева.

(с) Zhang Kaiyv on Unsplash

На Тайвані є ще одна традиція, пов'язана зі Святом середини осені. Вона називається бобін (博饼). Це розіграш подарунків шляхом кидання шести кубиків. Виграє той, хто викидає задану комбінацію. Правила досить складні (докладніше можна почитати англійською тут). В бобін часто грають напередодні свята працівники тайваньских фірм.

У наші часи китайський проєкт з дослідження Місяця назвали «Чан'е», а перший китайський місяцехід має назву «Юйту» (Нефритовий заєць). Коли в грудні 2013 року «Юйту» вперше опустився на поверхню Місяця, таким чином символічно знову зустрілися Хов Ї та Чан’е, а легенда здобула своє реальне втілення.

Відео про те, як святкується цей день в Китаї: https://youtu.be/fpVd822yr7M (англ.), https://youtu.be/iuzbA2I4KO8 (англ.)

Відео-рецепт юебінів з п’ятьма видами горіхів: https://youtu.be/25LYcG0Pt38 (кит., субтитри англ.)

Рецепти для різних видів начинок: https://wanderlostedits.com/traditional-chinese-mooncake-recipe-and-guide/ (англ.)

-----------------------------------------------------------------------------

* Для цього текста використана система кирилізації китайської мови Кірносової-Цісар.